Управління взаємодією дошкільного закладу та родини дитини.
(з досвіду роботи)
«Якщо твої наміри розраховані на рік-сій жито,
на десятиліття-саджай дерева, на віки – виховуй дітей.» народна мудрість
Українська сі’мя сьогодні переживає великі економічні та духовні труднощі. Спілкуючись з дитиною, педагоги дошкільного закладу, як ніхто відчувають і розуміють проблеми сучасної сім’ї.
Серед них можна виділити такі:
- низький рівень психолого – педагогічної культури батьків;
- безвідповідальний підхід до планування сім’ї, народження небажаних дітей;
- більша турбота про фінансове забезпечення ніж про виховання дитини;
- зменшення часу, який виділяється на спілкування з дитиною;
- зміни в структуріродини дитини(батько перестав бути главою сім’ї, багато дітей виховується в неповних сім’ях- в деяких групах повні сім’ї складають всього 41%);
- відсутність готовності бути батьками і спеціальних соціальних інститутів, які їх формують.
Проаналізувавши умови нашого села, ми прийшли до висновку, що на відміну від великих міст, де розвинена інфраструктура закладів додаткової освіти: різних гуртків, центрів розвитку дітей, гувернерських послуг, психологічних і методичних служб, де батьки могли б отримати кваліфіковану допомогу, в нашому селі дошкільний заклад є основним осередком педагогічної освіти батьків, культурним і навіть розважальним центром.
Ще одна проблема маленького села: нестабільність фінансового рівня життя, відсутність роботи, низька заробітна плата не дають можливості батькам достатньо витрачати кошти на розвиток своєї дитини, а дошкільний заклад може безкоштовно надати батькам ці послуги.
Отже, розуміючи проблеми сімей наших вихованців, колектив дошкільного закладу вирішив докорінно змінити принципи взаємодії з батьками.
Одним з перших завдань, яке вирішував колектив ДНЗ, було забезпечення підвищення фахової компетентності педагогів, залучення їх до інноваційної діяльності.
Не менш важливою метою було підвищення рівня психолого – педагогічної культури наших батьків.А також створення в дошкільному закладі умов для повноцінної взаємодії батьків, вихователів, дітей.
Реалізація завдань, поставлених перед колективом, проходила поетапно:
- організаційний етап- в ході якого визначалась тема, мета, основні завдання, проводилось діагностування, підготовча робота з педагогами, створена програма;
- аналітико- пошуковий – забезпечення учасників програми теоретичними знаннями з проблеми, створення умов, мотивації для пошукової, дослідницької діяльності;
- діяльнісний – це етап розробки нових форм співпраці і практична допомога з батьківськими колективами;
- підсумковий – узагальнення результатів діяльності.
В ході організаційного етапу було вивчено стан роботи ДНЗ з даної проблеми. Переглянувши плани, з’ясували, що це питання багато років не вивчалось, не ставилось в річних завданнях, взаємодія з боку педагогів характеризувалась здебільшого формальністю, простим спілкуванням.
До нових форм взаємодії родини дитини та вихователів, неможливо перейти в рамках закритого дошкільного закладу, тому педагогічний колектив вирішив зробити педагогічний процес більш відкритим, встановивши довірливі відносини з сім’ями вихованців.
Виявити рівень знань та інтересів батьків допомогло анкетування, відвідування сімей на дому та просто бесіди.
В ході організацій ного етапу також було проведено діагностування педагогів. Бліц- опитування показало, що в своїй роботі вони використовували здебільшого традиційні форми: батьківські збори, бесіди, анкетування.
Наступним кроком стало опрацювання методичної та історичної літератури, вивчення досвідів роботи з даної проблеми.
Ми опрацювали багато літератури, зібрали бібліотечку методичної літератури, літератури для батьків,різноманітні консультації та рекомендації з питань сімейного виховання.
Аналітико – пошуковий етап був направлений на забезпечення педагогів теоретичними знаннями.
Методична робота з колективом була направлена вирішення питань взаємодії. На даному етапі використовувались наступні форми: консультації, семінари- практикуми, тренінги з педагогами, колективні перегляди, конкурси, «круглий стіл».
На діяльнісному етапі робота педагогів була направлена на пошук та добір інформаційного матеріалу, розробки власних форм взаємодії, встановлення партнерських відносин з сім’ями вихованців, підвищення психолого –педагогічної культури батьків, активізації батьків до практичної співпраці.
Основні завдання другого етапу реалізовувались через:
- проведення нетрадиційних батьківських зборів з використанням тренінгів, брейн – рінгів, з демонстрацією фото та відео матеріалів,які стосуються життя дітей в дошкільному закладі;
- оформлення портфоліо, фотостенду «Наші діти», виставки словесних портретів, виготовлення фотоальбому «Історія моєї дитини» та інші;
- організація зустрічей батьків зі спеціалістами, які займаються проблемами дитинства;
- оформлення міні- бібліотеки для батьків.
Дні відкритих дверей стали постійною формою співпраці з батьками наших вихованців. Вони дають можливість батькам познайомитися з особливостями навчально-виховного процесу, структурою та специфікою занять, режимних процесів, умовами перебування дітей в дошкільному закладі.
Всі педагоги в нашому колективі талановиті та професіонали своєї справи. Вони можуть навчити батьків робити звуковий аналіз слів, показати майстер- клас з дизайнерської справи, навчити тат виготовляти своїми руками подарунок до 8 березня, провести тренінг дитячо- батьківських відносин і багато інших справ.Одним із етапів реалізації поставлених завдань була організація спільної діяльності дітей і батьків.
Найбільш цікавими і діяльнісними були виставка поробок «Іграшка ХХІ сторіччя», «Чарівниця – зима», фотостендів «Хвилинки життя і творчості», «У кожної дитини свій талант», виставка малюнків дітей та батьків.
Аналіз результатів ефективності використання педагогами нашого дошкільного закладу нових форм взаємодії з батьками дає можливість зробити висновки, що зріс рівень педагогічних знань, форм і методів взаємодії з батьківським загалом
Педагоги стали активніше використовувати в практиці роботи нові технології, враховуючи соціальний запит, потреби та зацікавленість батьків.
Слід відзначити, що в результаті проведення системної роботи значно зріс рівень компетентності батьків. Підвищилась педагогічна культура батьків, їх здатність до рефлексії, що вплинуло на можливість батьків краще виконувати свої виховні функції.
Таким чином, модернізація традиційних та використання інноваційних форм взаємодії сприяють підвищенню ефективності роботи педколектву тародини дитини, створенню позитивного іміджу та підвищенню рейтингу дошкільного закладу в нашому маленькому місті та районі.
Коментарi